Документом який підтверджує, що людина стала на військовий облік є приписне посвідчення. Юнаки повинні отримати його у рік, коли їм виповнюється 17 років. Чоловіки, після досягнення 27 років, обмінюють приписне посвідчення на військовий квиток у відповідному ТЦК та СП за місцем проживання.

Що робити коли приписне посвідчення загублене та чи можливо повторно отримати приписне посвідчення?

Так можливо. Приписне посвідчення можливо отримати повторно за письмовою заявою поданою до ТЦК та СП (військкомату). За результатами розгляду заяви керівник приймає рішення про видачу приписного посвідчення.

Військовий квиток засвідчує особу військового (військовозобов’язаного, резервіста) та видається військовослужбовцям Збройних сил України (ЗСУ).

Як діяти коли військовий квиток загублений та чи можливо його знову отримати ?

Так можливо. Військовий квиток видається повторно за рішенням керівника ТЦК та СП (військкомату) за письмовим зверненням військовозобов’язаного. Треба особисто подати рапорт (заяву) та навести обставини за яких він був втрачений.

Про втрату військовослужбовець повинен негайно сповістити свого начальника за місцем проходження служби та зазначити причини його втрати. Також необхідно заявити вимогу про його повторну видачу.

За зіпсуття обліково-військових документів чи їх втрату статтею 211 КпАП передбачена адміністративна відповідальність за умисне зіпсуття обліково-військових документів чи їх втрату з необережності у вигляді штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі повторної втрати протягом року застосовується стягнення у розмірі від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наша робота присвячена захисту ваших інтересів в будь-якій ситуації. Наші дії спрямовані на досягнення бажаного для вас результату у наступних галузях права:

Військове право, кримінальне право, господарське право, адміністративне право, податкове право, цивільне право, сімейне право, земельне право, житлове право, трудове право, виконавче провадження, юридичні послуги в отриманні дозволів, ліцензій, сертифікатів, юридичні послуги в галузі нерухомості.

Ми працюємо – ви отримуєте результат.

Під час мобілізації в Україні повістки вручають навіть тим особам, яких знято або виключено з військового обліку. В чому ж різниця між цими поняттями?

Зняття з військового обліку не означає звільнення від статусу військовозобов’язаного.

З військового обліку військовозобов’язаних знімаються особи:

–  які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

–  які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;

–  які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

–  в інших випадках – за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;

Виключення з військового обліку означає, що людина більше не має статусу військовозобов’язаного і її не мають права мобілізувати. До такої категорії насамперед належать чоловіки, які досягли 60 років чи визнані військово-лікарською комісією непридатними до служби за станом здоров’я.

Виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

  Якщо особі яка була не придатна до служби у мирний час, вручили повістку потрібно з’явитись до ТЦК для уточнення інформації.

       Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76  було затверджено Порядок бронювання військовозобов‘язаних за списком військовозобов‘язаних під час дії воєнного стану.Цим Порядком визначено детальний  механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних, які працюють:

-в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

-на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

-на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

-на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

‼️Новела 2024 року

👉Постановою КМ № 47 від 16.01.202 до зазначеного вище порядку були внесені зміни, відповідно до яких:

До підприємств, установ і організацій ✅паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго,✅та які визначені Мінстратегпромом

❗️критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу та які задіяні у виробництві товарів, виконанні робіт і наданні послуг оборонного призначення з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин, а також до

 Спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ‼️‼️‼️не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Відповідно до  ч.5 статті 407 КК України, Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Важливим є те,що якщо військовослужбовець самовільно залишив місце служби не в бойовій обстановці – кримінальна відповідальність може настати за відсутність більше трьох діб, якщо ж безпосередньо в бойовій обстановці – злочином вважатиметься сам факт самовільного залишення місця служби.

ВІДСТРОЧКА ВІД ПРИЗОВУ

ВИЇЗД ДІТЕЙ ЗА КОРДОН У ВОЄННИЙ ЧАС

Правила виїзду дітей не змінились. 👇🏻

У разі введення  на території України надзвичайного або воєнного стану виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку дозволяється в супроводі:

– одного з батьків,

-баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима

– інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою (завіреною органом опіки та піклування)

Виїзд здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків ❗️та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону.

            ❗️При цьому надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

                                               ВИЇЗД ЧОЛОВІКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Відповідно до правил перетинання державного кордону громадянами України, (у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану) перетинати державний кордон мають право👇🏻

✅особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги

✅особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;

✅особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання

✅особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів

✅батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років

✅батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність

✅баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки

✅особи, які потребують постійного догляду, – у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення

✅опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, – один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення

✅особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання – у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду.

Потрібен юридичний супровід при перетинанні державного кордону залишайте заявку